Івано-Франківський обласний державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді

27 січня 2020 року у музеї «Відлуння» Івано-Франківського обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді була  проведена    фотовиставка учнівських робіт до Дня Соборності України: «Україна - це ми!», на обласний  етап  надійшло 38 робіт  від різнопрофільних гуртків з  трьох філій обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді, та дев'яти   закладів освіти  області.

Аналіз матеріалів фотовиставки  свідчить  про активізацію національно- патріотичного виховання учнівської молодіформування активної життєвої позиції, підвищення ролі фотомистецтва у освітньому процесі, готовності брати участь у суспільному і культурному житті України.

Кращі роботи візьмуть участь у Всеукраїнському етапі.

Вітаємо переможців:  

- Косик   Яна,    учениця Болехівської  ЗОШ №2 I-IIIст. Болехівської міської ради  (керівник   Костів О. В.) за роботу ««Нам весело!»;

- Циркін Євген,  учень  Болехівської  ЗОШ №2 I-IIIст. Болехівської міської ради (керівник   Костів О. В.) за роботу «Україна – це ми»;

- Босович Святослав,  учень Тязівської гімназії Ямницької сільської ради об'єднаної територіальної громади  (керівник Федишак У.Ю.)  за роботу «Єднаймося серцем заради Вкраїни»;

-  Курудз Анна, учениця Гошівської ЗОШ  І-ІІІ ст.. Долинської районної ради (керівник Чикаловська Т.В.) за роботу «Україна  єдина! Україна - це ми!»;

- Труш Анастасія Володимирівна, учениця Рогатинського ліцею №1 Рогатинської районної ради (керівник Панчишин О.І.) за роботу «Голуб миру соборної України».

Відбулася  І Всеукраїнська  краєзнавчо-етнологічна конференція учнівської молоді «Лиш те в народі буде жити, що серце серцю передасть…». З 15 по 17  листопада 2019 року в м. Косові понад 80 юних краєзнавців з чотирнадцяти областей України  у  насиченій багатогранній програмі діяльності презентували  свої пошуково-дослідницькі роботи у п’ятьох  секціях:

-Традиції, звичаї та обряди українського народу;

-Український побут, народні ремесла, художні промисли;

-Традиційне вбрання українців;

-Народна архітектура та її стилі;

-Говірка, наріччя та діалект.

Співорганізаторами конференції виступили Міністерство освіти і науки України, Український державний центр  національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді, Департамент освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації, ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківський обласний державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді.

Партнерами цього заходу були 12 науково-освітніх установ, навчальних закладів, територіальні громади Прикарпаття. Івано-Франківські обласні організації творчих спілок, краєзнавців, письменників, народних майстрів надали супровід для проведення творчих майстерень.

Відкрили конференцію та вітали учасників Савченко Наталія Володимирівна - заступник директора з методичної роботи Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді, заслужений працівник освіти України, Гаврилюк Ігор Олегович – заступник директора – начальник управління освіти і науки департаменту освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської обласної державної адміністрації,  Великочий Володимир Степанович - доктор історичних наук, професор Прикарпатського національного університету  ім. В.Стефаника, академік Української історичної академії наук, член-кореспондент Академії туризму України, заслужений працівник освіти України,  член правління Національної спілки краєзнавців України, Косило Михайло Юрійович - кандидат педагогічних наук, доктор філософії, заслужений працівник освіти України, директор ОДЦТКУМ, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, Козьменчук Володимир Ярославович – начальник  відділу освіти Косівської районної державної адміністрації, Стеф’юк Роман  Григорович -  директор Косівського училища прикладного та декоративного мистецтва ЛНАМкандидат мистецтвознавства.Благословив учасників конференції митрофорний протоієрей Юрій Грабовецький - настоятель церкви Вознесіння Господнього села Стецева, Снятинського району, керівник гуртків «Релігійне краєзнавство» ОДЦТКУМ. Святковим концертом учасників привітали вихованці Косівського районного центру дитячої творчості.

Під час конференції прозвучали 70 виступаів юних дослідників краєзнавців-етнологів  де було розкрито  традиції свят і обрядів, побутової культури українців різних областей нашої держави; звучали теми про народні ремесла та промисли, народну творчість, медицину і педагогіку, ігри та забави, розкривалися самобутні портрети майстрів народної творчості.

Для  учасників конференції були організовані  та проведені екскурсії до Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини, музею визвольних змагань Карпатського краю, музею народної творчості  імені Михайла Струтинського. Юні краєзнавці відвідали Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв, та Яворівську ЗОШ І-ІІІ ст. Були проведені майстер класи з різьби по дереву та ліжникарства.  На завершення учасники побували у Туристично-мистецькому комплексі «Маєток святого Миколая» у с. Пістинь.

Завершилась конференція урочистим гала-концертом, нагородженням переможців і врученням сертифікатів учасникам.

29 - 30 жовтня  2019  року на базі Саджавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Богородчанської районної ради Івано-Франківським облдержцентром туризму і краєзнавства учнівської спільно з обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти проведено обласний семінар туристських організаторів шкіл «Туристсько-краєзнавчі заходи з учнівською молоддю як важлива складова освітнього процесу та набуття вихованцями необхідних компетентностей», в якому взяли участь 26 педагогів з міст, районів, об’єднаних територіальних громад області

Відкрив семінар та розповів про пріоритетні напрями реалізації державної політики в галузі освіти засобами туристсько-краєзнавчої діяльності в умовах нової української школи директор ОДЦТКУМ, Заслужений працівник освіти України, доктор філософії  Михайло Косило.

        З вітальним словом та інформацією про історію села і стан освіти у Саджаві до семінаристів звернулася директор Саджавської загальноосвітньої школи Ірина Коцюбинська.

      Про нормативно-методичне  забезпечення позашкільної освіти туристсько-краєзнавчого і військово-патріотичного напрямів, а також методологію підготовки дослідницько-пошукових робіт в рамках Всеукраїнських та обласних експедицій та акцій розповіли Галина Маловічко, заступник директора з навчальної роботи ОДЦТКУМ та Марія Паранюк, завідувач Богородчанської філії ОДЦТКУМ.

         Методистом Марією Більчак та керівником гуртка  Богородчанської філії ОДЦТКУМ Василем Паливодою було організовано та проведено «День туризму в школі», в рамках якого продемонстровано змагання на туристській смузі перешкод у спеціально обладнаному залі, конкурси «Візитка команди», «Краєзнавча вікторина», «В’язання вузлів»

        30 жовтня для учасників семінару організовано та проведено практичні заняття  з пішохідного туризму на базі Богородчанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.. № 1 під керівництвом Івана Гатича, майстра спорту України зі спортивного туризму, керівника гуртків Богородчанської філії центру. Практичне заняття з велосипедного туризму продемонстрували вихованці ОДЦТКУМ під керівництвом Романа Багрія, керівника гуртків Богородчанської філії центру.

      Також учасники семінару мали змогу відвідати музей етнографії і побуту с. Саджави та музей історії церкви ім. Григорія Хомишина у смт. Богородчанах

                

31 жовтня 2019 року обласним державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді було проведено обласний семінар керівників шкільних музеїв, кімнат, світлиць на тему: «Місце і роль музеїв закладів освіти в дослідженні історії національно-визвольного руху». В семінарі взяли участь 25 педагогів від навчальних та позашкільних закладів освіти  з 11 районів, 2 міст та 5 ОТГ області.

Вітальним словом відкрив семінар Косило Михайло Юрійович кандидат педагогічних наук, доктор філософії, заслужений працівник освіти України, директор Обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді.

Боднарчук Петро Миколайович директор музею ім. Г.КрукаБратишівського НВК (ЗОШ І-ІІ ст.-ДНЗ) розповів про Роль музеїв в національно-патріотичному вихованні та пізнанні рідного краю. Бакала Володимир Мар'янович  старший науковий співробітник Історико-меморіального музею Олекси Довбуша поділився рекомендаціями щодо шляхів поповнення та зберігання музейних предметів шкільних музеїв,  Візінська Ілона  учениця Підмихайлівського ліцею Новицької сільської ради ОТГ провела віртуальну екскурсію в музеї історії та побуту села Підмихайля.  Турчин Тетяна Романівна кандидат історичних наук, методист Івано-Франківського обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді ознайомила присутніх з музеями вищих навчальних закладів міста.

З умовами та положенням Всеукраїнського конкурсу екскурсоводів музеїв навчальних закладів «Край в якому я живу» та умовами Всеукраїнського огляду музеїв закладів освіти області учасників семінару ознайомив Дмитро Вороневич методист облдержцентру туризму і краєзнавства учнівської молоді.

Присутні педагоги на семінарі обмінялися досвідом роботи музеїв.

 

На факультеті туризму ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» відбулася презентація колективної монографії «Були трактовані наскрізь гуманно…» Косачівський табір для інтернованих осіб  в контексті українсько-польських взаємин у Галичині (1918–1919 рр.), авторами якої є члени Національної спілки краєзнавців України доктор історичних наук, професор, декан факультету туризму Володимир Великочий, доктор політичних наук, професор, Іван Монолатій та кандидат історичних наук, Юрій Плекан.

Як підкреслив модератор даного заходу кандидат історичних наук Олександр Новосьолов - позаяк сьогодні бездержавність українців і поляків вже давно є минулим, а наші країни активно підтримують стратегічне партнерство у різних царинах міждержавних відносин, вивчення нашої недавньої історії є вкрай необхідним для справжньої нормалізації двосторонніх взаємин, вироблення тривалого консенсусу в питаннях історичної пам’яті, а також у пошануванні національних пантеонів обох держав.

У ході презентації виступили автори даного дослідження, зокрема Іван Монолатій зазначив, що ідея написати колективну монографію, присвячену подіям 1918–1919 років, зокрема історії українсько-польських взаємин за доби Української революції, хай і в обмеженому територіально хронотопі – на прикладі Косачівського табору для інтернованих осіб, виникла влітку 2018 року, напередодні святкувань 100-ліття Листопадового чину і проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Додатково актуалізували цю думку неприхильні до українців сили, котрі, використовуючи навзаєм ювілеї «100-річчя» – відновлення новітньої польської державності та утворення держави західних українців, почали розігрувати «карту пам’яті» у стосунках поляків і українців, акцентуючи, передусім, на вже призабутій на Заході тезі про «змагання жертв». Насамперед, йшлося про сучасну міфологізацію історії Косачівського табору, в якому за доби ЗУНР – ЗОУНР утримувалися здебільшого польські полонені та інтерновані особи римо-католицького віросповідання . Головний наголос у таких псевдодискусіях клався на те, що, мовляв, ще задовго до трагічних подій на Волині 1943 р., вже існувало «пекло», створене 1918–1919 рр. українцями виключно для поляків, а Косачівський табір мав свого «ката-українця».

Звісно, українські дослідники не могли стояти осторонь. З ініціативи науковців Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Сергій Адамович, Володимир Великочий, Іван Монолатій, Юрій Плекан) і працівників Музею історії міста Коломиї (Михайло Арсак) 7 листопада 2018 р. було організовано круглий стіл, присвячений похованням на військовому кладовищі у Коломиї, а також сучасному станові дослідження історії Косачівського табору з одночасною презентацією музейних експонатів з цієї теми. Одним із висновків нашої зустрічі, котра згуртувала небайдужих і українців, і поляків Коломиї, стала ідея підготовки спеціального дослідження, зміст якого б показав, з одного боку, особливості українсько-польських взаємин у Галичині напередодні Першої світової війни і під час польсько-української війни 1918–1919 років, зокрема й місце Коломиї у цих складних процесах, а з другого – містив би документальні матеріали, що засвідчують справжні, а не вигадані, факти з історії Косачівського табору, зокрема унаочнюють тогочасну мартирологію.  

В той же час, професор Володимир Великочий відзначив, що дана праця побудована на двох визначальних принципах.

По-перше, спробі показати увесь спектр складних, але не трагічних взаємин українців і поляків Галичини на початку ХХ ст., проаналізувати специфіку міжнаціональних взаємин у період Української революції, вказавши на притаманну тодішнім національним меншинам тактику участі й неучасті у політичному й державному житті українців Галичини, дослідити повсякдення Коломиї та її містян-українців з огляду на функціонування в 1918–1919 роках вже кілька разів поспіль згаданого табору для інтернованих осіб на її околиці – Косачеві.

По-друге, документально підтвердити або спростувати наявні у сучасному, передусім, медійному, а вже потім – і краєзнавчому, просторах відомості про те, яким чином, за чиїми вказівками і за чиєю допомогою відбувалося тримання поляків-полонених та інтернованих осіб у Косачівському таборі. Важливим для нас було проаналізувати на доступних нині і вперше виявлених документах також і поведінку й мотивації тих осіб, котрі були відповідальними за надання медичної опіки, без огляду на національну чи релігійну належність утримуваних осіб, їхнє подвижництво в умовах епідемії грипу і тифу, нестачі медикаментів, продовольства тощо.

«Тому це дослідження ми присвячуємо пам’яті українського військового медика Петра Петрушевича (1870–1924?), саме тієї людини, яка найбільше постраждала за порятунок життя польських полонених та інтернованих осіб, однак котру і досі прозивають «косачівським катом» хоча його виправдав польський суд присяжних у 1921 році.  Саме тому вважаємо своїм громадянським обов’язком, нехай у такий спосіб, через більш як сторіччя, реабілітувати його чин на сторінках нашої книжки», наголосив професор В.С. Великочий.

«Доказовою базою» тут є матеріали українських і польських музейно-архівних установ, зокрема відділи фондів та рукописів Музею історії міста Коломиї й «Закладу народового ім. Оссолінських» у Вроцлаві (Республіка Польща), хоча й не лише вони.